Весняний затишок я бачу, як вві сні,
Цей острівець живих розквітлих квітів,
Що парасольками вишневими укриті.
Навкруг війна, - а на війні, як на війні.
Вона випалює усе... Навколо попіл
Вкриває простір, задихається земля...
Все більше й більше з кожним часом попит
На свіжий вітер, що летить до нас здаля,
Несе на крилах вісточку надії, -
Що з часом знову все розквітне, як весна,
І сонячне проміння всі серця зігріє, -
Не за горами Перемога! Це - вона?!
В вбранні блискучим, наче та Афіна,
У неї промінь блискавичного меча,
Дорога переможна лиш одна єдина,
Де неприйнятні компроміси й нічия,
Бо за спиною біль всього народу, -
Надія, воля, прагнення одне:
Спасти Життя, Країну, Землю і Свободу !
Війна, все осоружне - все оте мине!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012224
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2024
автор: Рунельо Вахейко