Вокзальний ранок. Тихий, сонний.
Ще сплять на рейках поїзди.
Я буду їхати додому -
В те місце, де чекаєш ти.
Сьогодні це, звичайно, поїзд,
Чуже занедбане купе.
Але ти будеш знову поряд,
І обійматимеш мене.
Тоді хіба важливі стіни,
Шпалери вицвітші, дахи?
Цінніші стін оті години,
Де поряд був зі мною ти.
Чи вдома там, чи тут надворі,
Усе - життя! Усе - моє!
І те, як палко на пероні,
Я знов чекатиму тебе!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012186
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2024
автор: Jinger