У відкрите вікно заглядає усміхнено Сонце
І мандрує проміння в кімнаті, торкаючись стін.
Оживає субтильне в душі від щасливості порцій,
Перехопить в акорди натхнення всі ноти прості.
Розлетяться по серцю верткі журавлі до-мажори,
Світ співає довкола, мов чує наближення дійств.
Небо кличе в дорогу до зір, розступаються гори,
Так зраділо закутане в сяйво роздолля надій!
Я живу, опромінений сильним бажанням любити,
Намагаючись миті відчути, що йдуть звідусіль.
І повірити вкотре у Всесвіт безмежно розкритий,
Де в акорди натхнення збираються ноти усі.
19:10, 21.02.2020 рік.
Зображення: https://prom.ua
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011609
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2024
автор: yusey