Серденько моє страждає
Та душа болить,
Бо війни іще триває
Прежахлива мить.
Точиться війна кривава.
Люди гинуть в ній.
Українськая держава
Стала у двобій
З ворогами, що напали,
Щоб її скорить,
Та, хай як би не жадали,
Темная ця мить
В ній ніколи не настане.
Точиться війна,
Та, неначе сніг, розтане
Повністю вона,
Як здобудем перемогу
Ми усі у ній.
Ми вже на її дорогу
Стали і по ній
Сміло ідемо до неї.
Буде в нас вона
Квітнути, немов лілеї,
Як мине війна
І повік вже не настане
В нашому краю.
Кожен з нас у ньому стане
Жити, як в раю,
Доки буде серце битись
В грудях. Більш повік
Ми ні з ким не будем битись.
Буде мир весь вік
В нашому краю і в світі
Цім земнім усім,
Бо в свої не візьме сіті
Ввік війна нас в нім.
Євген Ковальчук, 27. 12. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011319
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2024
автор: Євген Ковальчук