Ціловані росою босі ноги
шукають поміж вишень солов’я,
не слухалася мамки застороги…
але ж для юні вертиться земля.
Візьми нове життя у своє лоно,
хіба важливо проти хто чи ні?
І небеса не ставлять заборони
супроти волі жінки на землі.
14.04.24р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010926
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2024
автор: Микола Соболь