Коли б бажав тобі я зникнути у прірві,
немов тебе ось тут і не було,
коли б настільки я не був би вірний
й завжди б вдавав, що зовсім все одно,
коли б твою я зміг пустити руку
і відіслати на Великий шлях,
коли б до кожного не дослухався звуку
і не шукав у всьому світлий знак,
коли б я зміг без тебе хоч би днину
прожити так, неначе завжди сам,
то я клянусь — усім, що мені миле —
я б не писав. О ні, я б не писав!
10.ІV.24
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010718
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2024
автор: Макс Дрозд