На малюночку, що жовкне танцівниця з Ліверпуля
Чорно-білі рукавички, хвостик з дикого кроля
Похитнулася від руху – це під серце входить куля
Наче плач сопілки з клену, наче вранішня зоря.
Крізь симфонію далеку, крізь мелодію зловісну
Дощик падає в калюжі, місто дике та пусте.
Танцівниці проступають у імлі під довгу пісню
Й тануть у танку від вітру у вологе і густе
На малюночку, що жовкне у старенькому трамваї
Між рядків блукає небом пташка зоряних пустель.
І хрипить над ним динамік, наче клятва самурая,
Безнадійна і прекрасна, дивна з долею дуель…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010681
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2024
автор: bloodredthorn