Щоб душу згадкою зігріти

Мені  запахло  так  весною,  
А  ми  за  руки  із  тобою
Побігли  в  гай,  немовби  діти,
Щоб  душу  згадкою  зігріти.

Стежина  в'єтться  де  ходили
І  набирались  звісно  сили,
Бузок  всміхався  край  долини,
Які  спокусливі  хвилини.

В  думках  милують  знову  квіти,
Душі  у  них  лише  радіти,
Солодкі    квіту  аромати,
Що  не  дозволять  нам  дрімати.

Усе  найкраще,  чути  кроки,
З'єднались  щастя  і  уроки,
Побігли  в  гай,  немовби  діти,
Щоб  душу  згадкою  зігріти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010583
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2024
автор: Наталі Косенко - Пурик