Доріг і стежок на землі так багато
Ти - знайди ту, що веде у божий храм.
Із далеких доріг стріне добрий тато
Залікує зболену душу від ран.
Я до неба свої очі підіймаю,
Щоб віднайти Бога сонця поміж хмар.
В душу, як ковток повітря наповняю,
Щоб прийняти ласку божу - божий дар.
О мій Господи, я все зможу з тобою!
Пройду крізь урагани, дощі, вітри.
Ти - вмиєш мене дощовою водою
До берега життя прокладеш мости.
Довіряю Небесний Царю, лиш тобі!
Стану на коліна перед тобою.
Знаю, витреш з очей гіркі сльози в журбі,
Зійдеш ясним сонечком наді мною.
Ти - серед ночі відкриєш двері мені
Нагодуєш хлібом, напоїш водою.
Відновиш сили, нахилиш небо у сні...
Благословиш мій шлях своєю рукою .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010580
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2024
автор: Чайківчанка