В розрахунку на "п'ять", огорнутися снами,
Розчинитись у тиші суцільній сповна.
Лиш книжок і альбомів старих сторінками
Я продовжую гратись безцільно щодня.
У думках я далеко, не пишуться вірші,
Бо журба розтирає всі мрії на пил,
А життя підкидало уроки сильніші,
Ніж мені вистачало терпіння і сил.
Я застрягла в петлі своїх спогадів муки
І так просто її я не в змозі пройти.
Мій розрадливий друже, подай мені руку,
Щоб удвох було швидше нам вихід знайти.
Я чекаю, що якось обрушаться стіни,
Хтось згори мені вкаже на правильний знак.
Ніби подих повітря в життя ввійдуть зміни
І розвіють печалі гіркий післясмак.
08.04.2024
© Валерія Кропівна
Переклад власного твору
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929441
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010541
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2024
автор: Валерія Кропівна