Гарячі світанки заглядають до вікон,
Цілуючи сонно розгублені очі.
Невже сірі будні проявляються з віком,
І все перетворюється на те, що не хочеш.
І ти стаєш кардинально мінливим,
Та все, що навколо, здається, незмінне.
Колись у бажаннях – бути щасливим.
Сьогоднішнє – стало якесь божевільне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010325
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2024
автор: Андрій Лагута