дві горлиці
цілуються на ялинці –
на розгойданій вітром
шаблеподібній гілці
два диких голуби
впритул усілись на верхівці
найвищої у берегах верби
пара лелек полощуть в небі крила,
наче тугі розгорнуті вітрила,
наче підбиті сонцем прапори,
парять довкруж високовольтної опори –
шукають місця для майбутнього житла:
вслід за лелекою, лелечка також стала
і на стовпі коротку мить постояла,
та ніби, що шукала – не знайшла,
знялась і разом дальше полетіли –
деінде щастя понесли
на білих крилах
янтарно-золота бджола
цілує кожну квітку абрикоси,
що тільки-но рожевувато розцвіла
з усіх усюд – любов-весна…
…чи вони знають, що війна?
що третій рік, як бореться і гине
у змовах і шахрайствах планетарних
стікає кров`ю привселюдно Україна?
і горлиці, й лелеки, і бджоли золоті –
не знають про війну,
вони живуть у Божій вічності
04.04.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010288
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2024
автор: Валя Савелюк