Людина й світ

Людина  й  світ


Людина  й  світ!  О,  їх  не  розділити!
Жить  у  гармонії  учили  їх  боги.
Коли  ж  планета  кровію  залита,
Це  також  світу  і  пече,  й  болить.

Чому  ж  тоді  добро  зі  злом  в  двобої,
І  зло  у  нім  частіше  виграє?
Народжуються  діти  не  в  любові
І  багатьом  болить  лише  своє?

Такий  світ,  бач,  приречений  на  муки  –
Це  альфа  і  омега  для  усіх.
Любов  його  врятує  й  щедрі  руки,
І  саме  їм  спокутувати  гріх!

Світ,  кажуть,  не  буває  ідеальним,
І  все  ж  людини  роль  у  нім  свята.
Аби  не  втрапити  під  перст  каральний,
Не  замарай  свій  совісті  кришталь.
Ще  гірш,  коли  там  чорна  пустота.
                                                             27.01.2024.

©    Ганна  Верес  Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010287
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2024
автор: Ганна Верес