До сих пір юні весни умовно летять

     *                *                *

До  сих  пір  юні  весни  умовно  летять
І  душа  там  до  нині  буває:
Як  же  чутно  над  садом  там  пчілки  гудять,
Ще  баян  мій  увечері  грає…
А  бузок  шле  флюїди  духмяних  так  хвиль,
В  чорнім  небі  десь  зорі  шлють  вісті;
Перед  очі  сім’я  за  столом,  без  зусиль
Пам’ять  тче  –  напишу  тепер  в  вірші…
Кажуть  нині  живи  і  молись  в  сьогодень,
А  серденьку  хіба  теє  скажеш?  
І  летиш,  як  лелека,  де  край  чорнозем,
Знати  б  нам  –  де  загубиш,  де  знайдеш…  

В’ячеслав  Шикалович
04.04.2024р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010256
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2024
автор: Променистий менестрель