Світле щастячко земне,
Ніжно огорни мене,
Наче мати немовля.
Я ж на світ родився для
Того, щоби кожну мить
Тільки із тобою жить
Так, як всі ті, що живуть.
Я в тобі вбачаю суть
Власного життя всього.
Лиш з тобою я його
В цьому світі кожну мить
Прагну більш за все прожить.
Щастя, у моє життя,
В думи та у почуття,
Мов у власний дім, ввійди
І залишся назавжди,
Щоб повік я не тужив,
А лише з тобою жив,
А також робив, творив
Із метою, щоб лишив
Гідний слід на світі цім
Я, щоб той, хто ще на нім
Житиме, щоніч, щодень,
Кожну мить життя лишень
Жив з тобою, тільки так,
Як і прагне, тобто всмак.
Й знатиму я, як життя
Дійде все ж без вороття
З часом до кінця свого –
Недарма прожив його.
Євген Ковальчук, 28. 11. 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010214
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2024
автор: Євген Ковальчук