-Ти, любиш гратися в мовчанку?
- Ти, любиш схованки, скажи,
Коли відсутні сни до ранку,
Жахаєшся, як я пітьми?
Мені весь час повітря мало,
Війна притисла до стіни...
Небо на землю гучно впало,
Від лиха більше не втекти.
Не пишуться майже рядочки,
Коли ці спогади нічні,
Рвуть криком болю на шматочки,
Ще не написані пісні.
Скажи: "Ти, досі віриш казкам?"
- Чекаєш диво від життя?
- Ти, не мовчи, прошу, будь ласка,
Відкрий не душу, пів лиця.
Вдихаючи війни тумани,
Ти, краще зайве не кажи,
Біль в кожного десь за парканом,
А поряд з ним стоять ваги.
Квітень вітає... несе квіти,
Милує око за вікном,
Щоб ми раділи ніби діти,
Та тільки в горлі весь час ком.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010146
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2024
автор: Grace