Даю місце — світлому почуттю радості,
синівської близькості і любові людей
до Бога
й Христа Його,
бо християнин я: ще маю серце,
аж ніби вивернувсь
з горінням у тверезіннях:
без серця нічого не скажеш серцю
то швидше віл у мені напасеться
глаголів вічних:
я даю місце світлому почуттю
любові й зближення волів й звірів з Богом
і що робить їм з людьми?
ще не вивернутими
в знаннях пофілософствуваних — без серця
без джерела
(сушка, сухощі )
але в скалках, й в неповних фрагментах,
й в неповноті бачать —
нема в юридичній, схоластичній, моральній, філософській формулі:
повноти сходячої
в радість зближень
в любов мене, серця й звірів,
надихаючись в Богові —
поза забутими нинішніми обскураними мовами
які без Бога не можуть народити люблячу повність мови
яку Бог просуне поза Сатурнами не поза заголовками
які дають-мають доступ чіпізованим головам…
А з Богом —
даю місце — світлому почуттю радості!
синівської близькості і любові ! людей до Бога —
й Христа Його!
і все завдяки піднятості перевертаю кожного
в головімислячого і його стосика…
його філософія, піднявшись до крайньої межі, вмира!
бо вище — вовік (находить його)
богослів’я…і філософ перетворюється на поета-містика!
І не заперечую жодного стосика!
Бо любов хоче любити
Не опускатися згори
І замотуватись в шпалерах
І — і що трубці без свободи гундОсити?
З Богом я вивернусь серцем
Порівнюйте
Що є несклеєний світ— врозтіч із
відосиками!!
Проповідувати нелітаючим рибам —
слід же мати досвід
хіба я А.Падуанський — ? —
і що скаже Бог:
може годен що звірам —
і ще творити — не досить!..
і світлому почуттю радості,
синівської близькості і любові людей до Бога
й Христа Його…
02.04.2024,
Київ —
другий Єрусалим
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010143
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2024
автор: Шевчук Ігор Степанович