Ми незалежні, ніби вітер,
Що вабить пошепки у травах,
Такі невинні, ніби діти,
Бо щиро, віддано кохаєм.
Вночі самотні та радієм,
Що поруч ми такі щасливі.
Не полишаємо надію
Частіше у любові зливі
Купатись ніжно та безпечно...
Зливатись і в душі, і тілом.
І іноді так недоречна
Ця незалежність, що хотіли...
07.01.2017 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010065
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2024
автор: Володимир Науменко