На подвір"ї на вірьовці
Сохнуть випрані штани.
Чути голос із віконця
З хати, десь із глибини:
"Синку, піди скажи тату
Зніме хай свої штани
Й принесе до мене в хату
Прасувати їх мені".
Вискочив хлопчина з хати,
Швидко тата відшукав.
Той тримав в руках лопату,
Мабуть щось він там копав
Й син до тата: "Мама, тату,
Просить працю припини,
Відклади свою лопату
І знімай свої штани.
Та й неси їх швидше в хату,
Бо їх мама там чека.
Штани треба прасувати --
В мами праця там така".
Брови зхмуривши мохнаті,
Тато з серцем пробубнів:
"Штани зніму я мабуть в хаті.
Чом я йтиму без штанів?"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010002
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2024
автор: Микола Холодов