Танцює листя пізній літній вальс
В осінніх ритмах Штрауса чи Баха.
Як зверхньо споглядає то все час
І мовить:
— Пізнє літо, ти — невдаха!
Торішню жовтість зірвано з гілля.
Крізь зиму, весну та трималась крони.
Чи вітер дув, чи дощ зливово лляв,
Та лист чекав літеплості ще тону.
Не квапся, часе! Хибне ж резюме.
Нема вже рік зеленого пігменту.
Зазнайку, варто пори зрозуміть,
Бо не «greenhouse» от, як в холод тепло.
7.09.2015, 17:30
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009974
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2024
автор: Ти