О, яка , то насолода - просто жити!
Прокинутись рано - зранку після сну.
А у своїх долонях ,цей світ творити
Стрічати новий день -сонячну весну.
Дивитись, як сходить сонечко у небо,
Як квітне немов би сонях у полі.
Злітати вище хмар наче білий лебідь
Крилом обіймать золоті тополі.
Хочу милуватись, як цвіте- райський сад,
Як пахнуть у росах трави шовкові.
Щоб в мріях ловити осяйний зорепад
Злітати у Всесвіт - світи казкові.
О який є чудовий ,цей прекрасний світ!
Все що створив Бог своїми руками.
Вдихаєш повітря п'янкий пахощі цвіт
І сходиш ,як зірка під небесами.
Намалюю синє небо - тобі друже!
Гори, безкраї поля, ріки, гаї.
Червону калину ,що цвіте у лузі
А на вітті ,як співають солов'ї.
На світанку відкрий вікно у райський сад
І поглянь, як цвітуть яблуні,вишні.
Як доспіла груша, солодкий виноград
Яку красу дарував нам Всевишній.
О яка , то радість ходити по землі!
Бачить, як метелик цілує квітку.
Як сюркоче цвіркун ,гудуть в рою джелі
Збирати солодкі плоди улітку.
О яке ,це щастя бачити,і чути!
Відчувати на дотик,смак кожну мить.
І дивитись,як тане сніг - місяць лютий,
Квітне весна зелене листя шумить.
А життя ,це є дар божий - божа ласка
Пливе за течією ,як водоспад.
Веде божа пташка у чудову казку
Там ,де біля хати цвіте мамин сад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009791
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2024
автор: Чайківчанка