Бруньки на клені розпустились,
Весна дарує їм тепло,
Трава уже зазеленилась,
Сьогодні так , як і давно
Колись , забутими роками
Блукали ми серед весни,
Тримали ніжно ми руками,
Одне одного й наші сни
Були тоді про квіти й весну,
Яка буяє і цвіте,
Навіщо зараз те воскресло,
Не повернуть забуте те.
Чому тепер воно приходить?
Забуте щастя і весна.
Кохання інше мене зводить
Із розуму, лише вона
Стоїть тепер переді мною,
Лише вона для мене все,
Я зачаровуююсь тою,
Яка любов мені несе
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009517
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2024
автор: EdmonG