Чи ранок настає, чи ніч волога-
Шугають в небі дрони без кінця.
І під виття сирен ми молим Бога
Спасти розбиті душі і серця!
Бомби і зливи ломлять хати й віти,
Уламками їх кору пощілив.
Вони ж, як та калина, гордовито
Стоять, не нахиляючи голів!
Війні кінець! А вранці вже веселка
На Україну рясно упаде!
Бо вогник полохливий і маленький-
Наш щит і меч, який до цілі приведе!
25.03.2024р. 14-56
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009461
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.03.2024
автор: НАСТУРЦІЯ