Весняна дорога

Полущилось  небо  хмарами,
І  важко    туман  чадИть.  
У  передранкове  марево
Розлився  світанкок  вмить.

Зірки,  що  недавно  блимали,
Згубилися  між  лушпин.
Зарожевіло  за  спинами
Засмучених  тополин.

Дорога  до  сходу  котиться,
Не  стихла    за  довгу  ніч.
І  променів  перші  дотики
Фарбують  вершки  обіч.

Як  хвилями,  поле  скибами,
Малює  розмітку  тінь.
І  котиться  гравій  з  вибоїн
Облущеної  путі.

В  гіллЯ,  як  у  коси  чесані
Накинула  чад  журба.
І  третьою  сходить  вЕсною
Червоного  сонця  жбан.

А  пісня  пташина    гулові
Лиш  чується,  де-не-де,
Про  те,  як  селом  обвугленим
Із  півдня  весна  іде.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009255
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2024
автор: Горова Л.