"Чому так багато сліз?
Це не додає нам віку"
Причин є завжди без ліку
Та зараз їх повен віз
Вже рідше почуєш сміх
Не скований жалем та сумом
Бо спогади б'ють ніби струмом
З далеких безпечних доріг
Так хочеться просто забути
Не згадувать більше цей жах
Холодний, ненависний страх
Забути, навіки забути!
Та ні, не забути, а стерти
З історій всесвітніх війну
Запхати в безмежну пітьму
Й геть слова такого не знати
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009161
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2024
автор: Vlad2629