Дівчина-калина…

Дівчина-калина,  молодість  твоя  швидкоплинна.
Боролась  ти  не  раз  з  долею  сумною,
відроджуючись  кожною  весною.
Узимку  ти  печаллю  білою  накрита.
Улітку  вітами  гудеш  самовито.
Ніби  дівчисько  з  картини  змальована.
Ти  –  промінь  сонця,  золоте  диво,
проміння  подих  швидкоплинний.
Зітхання  ловиш  земне  поживне.
Восени  твоє  багряне  листя  облетить,
я  з  журбою  зпіймаю  цю  мить.
Грони-ягоди  твої  червонїї
на  себе  погляди  спрямовують.
Блакитне  небо  над  тобою,
милується  ніжною  красою.
Кохаю  тебе  калино,  за  почуття  твої  безвиннїї.
Знімай  з  дерева  життя  жатву,
 повернутись  щовесни,  давай  нам  клятву.


Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009158
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2024
автор: Svitlana_Belyakova