Не плутайте спокусу і спокуту,
Червона рута це вам не гвоздики,
Всі люди залишають купу бруду,
Так, хто ще з нас тварина дика?
Потиснеш якось чиюсь руку,
Опісля розумієш - гидко.
Немов ті руки із мазуту.
Не відірвати. Надто липко.
Це посмішка? Оскал? Отруту
Немов налили в губи. Д*дько!
До чорта із тобою! Буду
На кожного ставати дибки.
Я краще повністю роззутий
Піду по склу, залишивши криваві мітки,
Ніж існуватиму закутий
В людському світі і без свідків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009041
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2024
автор: О.Лекса