Самотність – це той монстр, холодний і безжальний,
Кого в уяві створюємо ми самі.
Самотності нема! Працюють міріади
Навколо нас яскравих радісних творінь,
Утіху й допомогу несучи. Послухай!
Насправді суще все підтримує тебе
Й допомагає, що в реальності існує,
Енергії бадьорості й любові шле.
Лиш придивись! Відкинь самотності поня́ття!
Прийди у парк, відчуй там дерево твоє,
І обійми, й пошли йому любов і ласку
Свого серденька, й розкажи йому про все,
Що радує або твою тривожить Душу.
Відчуєш конче розуміння і тепло
У відповідь і вірного набудеш друга,
Коли енергіями обійме Воно.
Довірити йому ти зможеш всякі біди.
Є всюди на Землі і у Світах Господь!
Тече Життя Єдине в кожному створінні,
Підтримуючи й наповняючи його
Любов'ю й світлом. Йди в Життя, що поруч тебе,
Що поряд із тобою в кожнім сірім дні.
Відчуй і пульс, і рух Життя, його перебіг, –
Відкриється твій Шлях, твоя мета в житті!
13.07.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008855
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2024
автор: Martsin Slavo