(гумореска)
У Федорка свійська птиця
По гостинці* лазить.
А тут, звідки не візьмися,
Наднесло КамАЗа.
Качка – прямо під колеса,
Справа делікатна.
І Бог зна, чи вже воскресне,
Бо не встигла й крякнуть.
Тут Федорчиха в хустину
Слізьми ревно плаче:
– Що ж ти робиш, вражий сину?
Віддавай-но качку!
А водій – під ніс їй дулю,
Витяг сигарету:
– Нє рєві, отстань, бабуля!
Чєпуха вот ето!
Баба зважила почуте –
І бігом до хати,
Щоби часом не забути
Все переказати.
– Світ такого ще не бачив,
От, Федорку, чудо!
По-москальськи наша качка
"Чєпухою" буде.
*гостинець – великий битий шлях, шосе
© Надія Бойко
Малюнок Ольги Пшеничняк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008528
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2024
автор: Надія Бойко