Як легко судити когось, не себе...
Нам збоку усе зрозумілим здається,
Наскрізь чужу душу ми бачимо й серце,
Похвалимо сильне, уб'ємо слабе.
Якщо навіть нас не попросять про це,
"Тверезу оцінку" дамо без проблеми.
Коли на повістці — чужі для нас теми,
Сльоза співчуття нам не зросить лице.
І, наче граминочки ти не збрехав,
Були в тебе наміри — дружні відверто...
Комусь, після "суду", хотілося б вмерти...
Аби я судила когось — Боже, збав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008363
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2024
автор: Патара