І щось мене ранком у лісі травневім водило,
І щось мене звало, і знову мене щось вело
До цього затишшя, до цього магніту-кадила,
Що щедрим пришестям пречисто, пребіло цвіло...
В'ячеслав Романовський І ЩОСЬ МЕНЕ РАНКОМ У ЛІСІ ТРАВНЕВІМ ВОДИЛО
"І щось мене ранком у лісі травневім водило",
Не страшно, якби... це не був уже ранок дев'ятий...
Зринає у пам'яті, як ми мангал запалили,
А потім... ПРОВАЛ... Сам у лісі, не втраплю до хати...
Шашлик запивали ми чим я згадати не можу,
У роті — посуха, неначе міцне пив два тижні...
"До цього затишшя" забрів як не знаю, мій Боже,
Ледь-ледь вже тримають кінцівки мене мої нижні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008359
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2024
автор: Патара