Місток

Її  він  пригадує  очі,
В  які  закохався  колись.
Кохане  ім'я  прошепоче,
Благає  крізь  сон,  ще  наснись.  

В  повітрі  запахло  весною,
Так  ніби  немає  війни...
Аж  раптом  готовий  до  бою,
З  кацапськими  псами  пітьми.  

Вона  не  порушує  тишу,
Чекає  від  нього  дзвінок...
Рядочки  римовані  пише,
Будує  до  серця  місток.  

Наразі,  як  буде  нагода,
Зізнається  певне  йому,
Молитви  читала  до  Бога,
Скінчив,  щоб  нарешті  війну.  

Живим  повернувся  коханий,
Щоб  новим  життям  зажили.
Країни   загоїлись  рани,
Яких  вороги  завдали.   

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008270
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2024
автор: Grace