***
Тату, у нас війна!
Пам'ять людська нікчемна.
Доля якась сумна:
смуга занадто темна.
Бачиш ганебний слід?
Сльози і кров, прокльони;
знищений майже схід,
креслять нові кордони.
Ти штурмував рейхстаг,
бився для Перемоги.
Зараз усе не так,
виють щодня тривоги.
Стогне сивий Дніпро,
кров каламутить води.
Карлик з хижим нутром
смертні зібрав походи.
Славний козацький край
знову гримить боями.
Боже, убивць карай!
Віра і правда з нами!
12.02.24
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008235
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2024
автор: Петро Корнійчук