Давай любов підпишемо своїми іменами
І вдвох порозставляємо всі крапочки над «і».
Чомусь так мило лащаться пухнастики надій,
У серці озиваються вогні, що мають намір
Створити світ реальності, який давно я прагну
З тобою ототожнити, пішовши навпростець.
Я знаю це завдання ще й напрочуд непросте,
Та вірю, ми втамуємо душі безмежну спрагу.
Ми часто зупинялися, у відчаї мовчали,
А подумки кричали наболіло: «не мовчи!»
І плакав Всесвіт тихо, був безрадісно нічий,
Коли ми не шукали один одного ночами.
Коли слова від зайвості кружляли поміж нами,
Немов птахи налякані в ошатності небес.
Щоб хаос надоїдливий таки безслідно щез,
Давай любов підпишемо своїми іменами.
22:33, 16.10.2019 рік.
Зображення: http://kristalllove.ru
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008160
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2024
автор: yusey