Наче лебідка, матінка моя,
Чарівна, не зважаючи на роки.
Весела трішки, трішечки сумна,
Та не схилила голови ще поки.
Вона для мене вічно молода,
Неначе пелюстки рожевих квіток.
Неначе Богородиця свята
Одна-єдина у цілому світі.
Доля не раз їй болю завдала,
Були хвилини - не хотілось жити.
Заради нас все стерпіла вона,
Здавалося б:та скільки ще терпіти?
Та, мабуть, так закладено в житті,
Що мати - у постійнім хвилюванні,
Серцем своїм завжди буде з дітьми,
Навіть тоді, коли вдихне востаннє.
© Тетяна Купрій ,2004.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008059
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2024
автор: Тетяна Купрій - Кримчук