Постукала пташка в моє вікно
З самого-самого ра́ння.
Думав проситиме пташка зерно, -
Зима за вікном невблаганна.
В лапах у пташки побачив лист
Виведений курсивом.
Рот мій від подиву округливсь.
Що за ранкове диво?
Вгледів почерк близько́ї душі.
Лист зберіг її чари.
Рідна, спинися. Стій. Не пиши.
Наші пташки - не пара.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008030
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2024
автор: Іван Блиндюк