А сьогодні не до гумору мені
Настрою нема , коли країна плаче.
Дні за днями згорають в пеклі, огні
І душа за тобою плаче козаче.
Вчора бомбили Київ, нині мій Львів
Одесу ,Харків, Запоріжжя , та й Дніпро.
І безсоними ночами нема снів
І течуть ріки крові...та й літає НЛО.
Летять шахеди ,і гудуть сирени,
І всі ми є смертні люди на цій землі.
Скажений москаль ножем ріже вени
Житя не життя ...сонце сховалось в імлі.
А нині у Львові мій дім бомбили
Був під прицілом садочок і дві школи.
Злі москалі у вікнах скло розбили
Розбите скло мою душу ріже, коле.
Дикі шакали стріляють у життя
Матері ховають синів до могили.
Не дожило до весни... мертве дитя...
Зруйнували дім , і у попіл спалили.
А чому цар на троні, спокійно спить?...
Не мучить його совість,що гинуть люди.
Спалена моя земля... душа кровить...
Жахіття війни пече мене в грудях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007537
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2024
автор: Чайківчанка