А ріднії твої краї
Залишені давно позаду.
Нема гарнішої землі.
Та ти її, неначе, зрадив.
У ярих пошуках своїх
До берегів нових полинув.
Який невидимий батіг
Тебе тоді штовхав у спину?
Тепер живеш на чужині...
І, начебто, усе в порядку..
І, ніби, очі не сумні,
А на душі одні заплатки.
Ти їх уникнути не зміг
Та непомітні, бо глибоко...
Колись покинутий поріг-
Сум'яття серця одиноке .
Отак і пестує печаль,
Розради не знайти від неї.
І жаль. Такий нестерпний жаль
Тобі щоночі постіль стелить.
23-28 липня 23 року.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007408
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2024
автор: Юлія Щербатюк В’южен