Мій Давид, ти чуєш мене, я відчуваю
Ти шквариш свій рок навіть в пеклі
Але я чую...
Ночами я підспівую, навіть дійшовши до краю
Мій Давид, твоя класична антика заводить з розуму...
Твій вініл плаче, чорний, як чорний місяць
Сиплються з неба зорі, які й ти бачив
Коли був з нами , коли ми тебе втрачали...
Мій ніжний янгол, іноді я скучаю
Слухаю твої пісні і думаю знову
Мабуть, ти би сміявся, що я кохаю
Мабуть, знову буде мені по слову...
2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007356
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2024
автор: Мілена Христич