Вже шаленіє від безсилля,
Цей клятий окупантський гад,
Що прагнув так , щоб тут ординці
Вели звірячий свій парад.
Чекають тільки домовини,
На тих хто тут залишив слід.
Летить прокляття України
" За кораблем своїм ідіть"
Набої наші нескінченні,
Тримає Бог за нас кулак.
А ще земля в нас тут священна,
Не зрозуміти їм ніяк.
Я чую подих Перемоги,
Це дійство світле і святе.
Ще очі втомлені , вологі,
Але час Радості прийде!
https://youtu.be/sqn6P45UxK0
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007242
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2024
автор: Олександр Киян