В ночі, де морок світ покрив,
Скував пітьмою зір та слух,
Я вдячний кожному з Богів
За мій непереможний дух.
В підступних пазурах інтриг
Я не скривився, не завив.
І хоч до крові бив батіг,
Та голови я не схилив.
Там, де панують гнів та плач,
Серед тіней, що сіють жах,
В часи знегоди та невдач
Не підкорив мене мій страх.
Нехай закриті стулки брам
Й блистять відплатою ножі,
Я – вказівник своїм шляхам,
Я – капітан своїй душі.
Переклад
----------
Out of the night that covers me,
Black as the pit from pole to pole,
I thank whatever gods may be
For my unconquerable soul.
In the fell clutch of circumstance
I have not winced nor cried aloud.
Under the bludgeonings of chance
My head is bloody, but unbowed.
Beyond this place of wrath and tears
Looms but the Horror of the shade,
And yet the menace of the years
Finds, and shall find me, unafraid.
It matters not how strait the gate,
How charged with punishments the scroll,
I am the master of my fate:
I am the captain of my soul.
William Ernest Henley
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006818
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2024
автор: Іван Блиндюк