Боїшся десять років, вільний світе,
Безстидної і наглої русні,
Їй "очі коле" тут — буяння цвіту,
Бо їм простори їхні — затісні.
Пожежу зупинити маєш змогу,
Допоки сам ти, світе, не гориш.
Ми правди й волі вибрали дорогу,
Обабіч неї... — сотні кладовищ.
Не бійся бити нечисть, вільний світе,
В костели, кірхи ходиш і церкви...
Тож мали б рани наші вас боліти.
Чи в Господа не віруєте ви?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006813
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2024
автор: Патара