Два роки нині з цілих десяти
Війна зі злом вирує в нашім Краї.
Коли вона завершиться не знаю,
Бо "досі" фюрер не досяг мети.
Деменція — рукою дотягтись,
Воно ж не втихомириться на диво.
В Геленджеку жило б собі щасливо,
І здохло б в ліжку теплому колись.
Та звикло за чверть віку до війни,
Бо стільки років вже "колотить світом".
В нас лютий — восени, весною, літом,
Заполонив думки людські і сни.
Два роки нині. Скільки буде їх —
Жахливих днів і місяців, і років?
Існує запоребря дике поки,
У світі в дефіциті буде сміх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006654
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2024
автор: Патара