[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=4n9Paeh95co[/youtube]
Любов не залежить від нашої волі,
приходить без нашої заслуги, щезає без нашої вини
(І. Франко).
------------------------------------
Якщо відкриєш в серце дверці,
Кохання впустиш, то і знай:
Якщо розіб"є тобі серце,
Ти не зважай на це - кохай.
Це ти дозволила ввійти,
В думках, що все так просто буде.
Коли ж розпустить пелюстки,
Нехай позаздрять тобі люди.
Рожевий цвіт не зірве вітер,
П"янять ці пахощі кохання.
Ти щасливіша в цьому світі...
Що буде далі? Хто це знає?
А далі будуть ягідки,
Плоди доспіли вже на часі.
Солодкі будуть, чи гіркі,
За них ми будемо все ж вдячні.
Цвіте кохання веселкове,
Знать, заслужили ми таке.
Воно найкраще - кольорове,
В серцях, як райдуга цвіте.
Якщо гірке, неначе терен,
Зумій його підсолодить.
За нього випий вина келех,
Бо що боліло - відболить.
Кохання часто робить спробу:
Зробить щасливим, чи втікти?
Якщо відкинеш з серця злобу,
Багато зможеш досягти.
Ти полюби, як сонце небо,
Вчись розуміти і прощай.
В коханні є така потреба.
Й тебе полюблять за це - знай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006643
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2024
автор: Н-А-Д-І-Я