Я дякую тобі Боже,за життя
І за все , що дав мені у цім житті.
Ти мій духовний батько ,я твоє дитя
Віддаю уклін і кажу " Дякую тобі "
Господь -мій вчитель, лікар, мій Отець
Мій вірний друг, є опора -Надія.
Звінчав мою голову у вінець,-
Щоб цвіла квіткою -душа Лелія.
До Бога я іду ,як до батька
Несу йому свої радості,жалі.
Коли ллє сльози -душа журавка
Осяює путь далеко від землі.
До Бога я іду, як в Отчий дім
Знаю відкриє двері серед ночі.
Тут знайду тепло , розраду у нім
Коли зима, і вітер віє в очі.
До Бога я іду у божий храм,-
Щоб почути слово,і причаститись.
Щоб на терезах життя - ні на грам...
Не похитнутись,за життя - молитись.
З Богом я пройду свій тернистий шлях
Все зможу зробити ,все подолаю.
Злечу вище хмар до висот,як птах
І віднайду радість - куточок раю.
А Господь все чує і все бачить,
Дасть руку, коли над прірвою стою.
За провину, як батько пробачить
Нагодує ,напоїть душу мою.
Я з Богом у щасті, біді ,в горі
Коли я безпомічна, та безсила.
Він моє світло - маяк на морі
Підіймає до берега на крилах.
А Господь - спасіння, порятунок,
Зцілює глибокі рани душі.
Коли пече сіль землі - полин трунок
Сходить яскравим сонцем у вірші.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006409
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2024
автор: Чайківчанка