[b]Бути миру![/b]
[i][b]Наша надія лише ЗСУ.
Так дійсно герої стоять у строю.
Та кажуть бійці:- Самі це зробіть.
Війну зупиніть, війну зупиніть.[/i][/b]
[b]Ти знаєш, так хочеться жити[/b]
[i]мій авторський переклад[/i]
https://goodsongs.com.ua/song104727_rojdestvo_ty-znaesh-tak-hochetsya-jit.html
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Z-3aMwAiBUU[/youtube]
Ти знаєш, хочеться жити
Ти знаєш, так хочеться жити
Милуватись світанком багряним
Жити щоб просто любити
Всіх хто живе, живе поруч з нами.
Ти знаєш, так хочеться жити
Прокидатися поряд, смакувати тебе на світанку
Взяти каву зварити
Поки сплять усі ще на світі.
Ти знаєш, так хочеться жити
Як не напишуть в газеті
Все взяти й роздарувати
Жити, жити, щоб діти пам'ятали .
Ти знаєш, так хочеться жити
У мить, коли мене задавило
Встати і всім оголосити:
"Я повернуся, навіть якщо прибило".
Ти знаєш, так хочеться жити
У ту фатальну хвилину.
Усе погане забути, пробачити всіх,
Лише прощення - врятує, я знаю, я знаю.
Ти знаєш, так хочеться жити
У зимовому саду сонною вишнею,
Щоб навесні розквітнути
Деревом, для нового життя..
Жити, жити...
Розпускатися квітами в саду,
Смакувати ранкову прохладу.
Знаєш... Я встану... Знаєш... Я встану!
Більшість не знає, а все починається як нас колись навчали з малого з деревця стіл, з промінчика зоря і зразу ступор. Розум наш нам каже, а може навпаки, як і далі по тексту "І ЛЕНІН теж почав свою дорогу, колись також із Букваря", брехня ж , брехня. А ще менше людей знає, що всі казки, які ми знаємо з дитинства писали педагоги та психологи, переказуючи, підмінючи назви та зміст усну народну творчість, навіть казки відоих всіх іноземних та російских казкарів - це лише їх переклади та перекази інших авторів.
Тому немає ні ідолів, ні ідеалів.
Але ростки мудрості є в усіх авторів, вони їх започаткували чи ні, невже це так важливо. Нас навмисне пробивають на негативні емоціії, коли и чуємо слова "комунізм" , "Ленін", ніби вони синоніми, це ж взагалі не так.
Чи золоті слова в прямому й переносному сенсі "Вчитись, вчитись і вчитись.."
не важливо, наголошую, хто нам заповів, вони по суті своїй золоті.
Батьки не свідомо пдімінили на "вчити, вчити, вчити...", бажаючи з шановних колись професорів, бо саме так колись називали вчителів, слова говорили самі про себе, це люди, які давали професію, ремесла, майстри, а діти підсобники майстра, допоагали майстру.
Та це змістовний лише відступ, поверенемось до золотого правила [b]"Вчитись, вчитись і вчитись.."[/b]
Задумайтесь як аленький суфікс знінить суть.
По[b]Сміх[/b]атись, Посміхатись, ПОсміхатись
І "Посміхати, посміхати, посміхати"
Отже, "сь", означає - себе.
[b]Вмивати[/b]сь - це умивати себе.
Тобто, [b]вчити[/b]сь - це вчити себе.
Не хтось вчить дитину, а на власних помилках вона навчається.
І це фундамент нової школи, а майстри спрямовують та формують навички професійних вмінь дитини як Ісус Христос професор усього людства, єдиний наставник душі. Він дає світло і вказує вектор зростання вашого живого духу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006300
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2024
автор: oreol