Скажи, українцю, чи знаєш ти мову свою?
Вивчай, плекай, друже і створюй її, мов броню,
Бо це твоя сила і воля залізна твоя,
В ній все поєдналось: і небо, і ріки й земля.
Свята й дорога, найкраща, як ненечка-мати,
Здолає усе: жахи і тривоги, і грати,
В пекельнім бою, вона переможе, я знаю,
Це гідність земна всього найдорожчого краю.
Хвилююсь в душі, печалі виходять назовні,
Подалі жену болючі хвилини мінорні
Та мова моя дає мені сили, мов зброю,
Ми вистоїм знов і ще заспіваєм з тобою!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006290
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2024
автор: Наталі Косенко - Пурик