Поведи мене, згадко,
В даль минулих років,-
Там донині багато
Неостиглих слідів,
Ті розлуки в тривозі,
Тих спіткань буйноцвіт,
Де нестримані сльози
Раптом застили світ.
Зараз давня розлука
Пригадалась мені.
Голос доброго друга
Ожива в тишині.
Бризка радість у вічі,
А все решта - пусте...
Це ж твоя на узбіччі
Вже ромашка росте.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006143
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2024
автор: Рясна Морва