І знов навстоячки його вітають,
І знов рукоплескає увесь світ!
Бо люди честі достеменно знають,
Що він привіз від воїнів привіт.
Бо є уповноваженим з окопів,
З найменшого херсонського села,
З Авдіївки, Кліщіївки – в Європу.
Щоб знали – Україна не здала
Землі своєї ницим окупантам
І закликає світ повстати теж.
Бо в цього навіженого «гіганта»
У голові нема ніяких меж.
Покласти край цим апетитам здатні
Лиш суд в Гаазі та найближчий клан.
То ж час настав на дії адекватні,
Щоб провалити його хижий план!
Захоплено звучать аплодисменти -
Іде репутаційна боротьба.
Однак свої єхидні екскременти
Кидає в нього найманий хробак!
Для нього, бачте, це не є нормальним,
Коли політик до симпатій звик.
Не від масовок найманців оральних
І не від куплених за грошики базік,
А за важкезну і невтомну працю,
За чесну поведінку, за любов
До Батьківщини. А на іншу тацю
Хробак поклав рошенівський плейбой*
До грошей, награбованих в народа,
До влади, що дає йому те все.
Хробак за грошову винагороду
Ту маячню безсовісно й несе,
Але байдужий він до маній пана:
Немов не бачить - і тому мовчить!
Ніде не критикує клептомана,
Лиш на борця з неправдою - гарчить!
17.02.24р.
[i]гігант[/i]* - звісно ж, іронічне на путю, натякаючи й на величезні розміри очолюваної ним скаженої недоімперії (на чому, до речі, наголошував і Президент у виступі).
[i]плейбой[/i]* - тут в значенні маніакального потягу, збоченої залежності.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006077
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2024
автор: ПВО