Прихилить вуха до нашого пекла воріт...
Втак ви не чуєте розпуки многих лементування?
За зброю, щоб маїв бавовни цвіт,
Люциперів в мадеполамні савани надівання.
Ви виражаєте занепокоєність?
З якої причини мализною оружжя чайної ложкою годуєте?
Наяву, якщо у вас стурбованість,
Зачим озброєнням щодня по спусту не рятуєте?
Зна́рядів май надавайте, щоб здобувцям харалужно муром стояти.
Вогневий припас максимум присилайте, щоб одвірок показати-
Верховодцю курдупелю та його людоморам,
Обтеребіти від них Україну, загнати їх по норам.
18.11.23.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005946
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2024
автор: О. Хвечір.